Заснована влітку 2000 року Олегом Левченком і Ромцем Здориком. Складають: Вероніка Кавун, Ілля Стронґовський, Богдан Горобчук, Ірена Радзивілл, Галина Малин, Любов Годлевська, Тетяна Шабодей, Наталя Шеремета, Олена Лудченко, Олександр Кулеш, Катерина Ускова, Валентина Налапко, Богдан Коханевич, Сергій Мельничук, Марійка Розбіцька, Валерія Дмитрук та інші. Видання: альманах "Зустріч", збірки "Неабищо", "Останнїй zошит постфутуриzму", "Nеабищо the best". Керівник блоґу: oleg_levchenko@ukr.net
неділя, 16 січня 2011 р.
Герасимчук В.В. Рецензія на книгу Олєзя Левківа & Олега Левченка Травмована кров: Еніґматика 25-го кадру
Олєзя Левків & Олег Левченко Травмована кров: Еніґматика 25-го кадру. / К.: Видавець Романенко О.В., 2010. – 72 с. (Видавничий проект “Маузер”)
Ця книга має в першу чергу нетрадиційну для української літератури форму. Техніка 25-кадру* являється новою в літературі.
Якщо література спрямована для стимуляції через свідомість нашої підсвідомості, то техніка 25-кадру найкраще із цим впорається. Автори граючись словами, метафорами, образами стимулюють, змушують вибудовувати у нашій підсвідомості/свідомості цілі сцени із нашого життя. Читач по-новому сприймає світ і здавалося б щоденні речі, які його оточують. Кожний новий твір – це розкриття образу, явища, предмета. І хоча автори застерігають нас перед читанням 25 разів подумати (бо думати є про що), але репліка "заборонений плід солодкий" уже дає поштовх розкрити книгу і прочитати. Перші праці – роздуми про високе, але усе "високе", що нас оточує це бутафорія. Усе несправжнє, бо боги і люди у масках. Проте справжні "герої йтимуть стороною". І ця ідея і зміст речей народився не сьогодні, а дуже давно і, мабуть, так буде завжди. Кожний твір – це логічне і послідовне продовження іншого. Смачно колюче "меню" слів переростає у кривавий "колір життя". Бо лише добре попоївши, життя для нас грає усіма барвами.
Кохання, любов (улюблена тема поетів усіх часів) для нас розкривається у новому ракурсі ("передбачено для людей зі здоровою психікою та достатньо сексуальним розвитком"). Справді "кожен zі своєю камасутрою у плавках", проте кожен намагається "іz неприродним бажанням zаzирнути zа чужі двері", покопирсатися у душі.
Наше життя повне парадоксів: тут і "zасцяна дівчинка з відерцем" і "мертвий равлик", якого чомусь треба розбудити і сало, яке "соковито сходить слинкою" і т. п.
Автори вміло нам відображають те, що ми і так кожен день бачимо, просто воно було для нас "дрібно відображено", а вони винесли на поверхню, щоб той хто розуміє – прокинувся.
* У дійсності 25-й кадр прихованим не є: кожен кадр виокремлюється оком спостерігача, але через інертність зору зливається з подібними і не виділяється людиною. Однак завдяки цьому ж ефекту помітити "зайвий" рекламний кадр не складає зайвих сил. Можна навіть прочитати коротке слово, якщо воно набрано великим шрифтом і знайоме глядачу – у цьому легко самостійно переконатися, використовуючи домашній комп'ютер і програму відеомонтажу (при цьому частоту кадрів можна поставити значно вище стандартних 25 кадрів/сек, але все рівно вже далеко не "25-й" кадр буде упадати в око). Звична аналогія: важко розрізнити мову окремих людей у гучній юрбі, але плач дитини чітко чутний на цьому тлі.
Герасимчук В.В.
Немає коментарів:
Дописати коментар