пʼятниця, 30 березня 2018 р.

Складень :: Богдан Горобчук :: Африка постфутур-поемо-шиzія (2002)


Житомирський обласний елітарний літературний клуб
"Перевесло"
імені Олени Теліги
Складень 6

Богдан Горобчук

Африка
постфутур-поемо-шиzія

ЖИТОМИР
Жовтень 2002 року.


корабель прямує
шлях торує
в zемлі-zаzемлі
темні - померлі
в чорні і чемні
темниці тюремні
роги стовбичить
місяць-zагонич
бачить і бичить
zір охоронець
африку
твір потойбічних морів
двері і рів
човен zустрів
в гріб його zвів
смертний штатив
тим вона й темна
що не має світла
що не має світу
твердого, мов криця
темного граніту
передам привіти
тільки скажіть адреси
мій корабель - стюардеса
ловить вітрилом вітер
він-бо не човен
червінню повен
складений z літер
африка чекає на мене
на моє тіло червлене
на моє око zелене
грубі труби
раби z труби
вzяв би якби
zловив свого чуба
то ж сяйво!
міняймо тютюн на
мову
виділи ви африканську
корову?
таку рогату
таку zдорову
таку zоряно-
калинову
тютюн продамо
купим котів
zі слів і хрестів
наробили катів
вони допоможуть
пролити гнів
хотів я убити
шпалерами дах
в моїх руках
африканець zдох
а ми ним удвох
zбирали мох
і сяйво палало
у нас в очах
і тіло палало
в проzорих речах
в простих речах
та він zачах
африка - його рідна
країна
нехай тепер
гине
не до спочину мені -
до кончини
небо її срібне
сліпить мені очі
хочу zустріти
страждання дівочі
в африці є архітектори
zодчі
лиш мавzолеї
робити охочі
море червоне
саме в собі тоне
небо-zараzа
спускає гаzу
не гаzу - пилу
їй у могилу
африко не zнаєш
як страждають люди
ти ж не страждаєш -
страждають верблюди
ходять вервечкою
мов zа овечкою
скажеш словечко -
zупиниться вервечка
твої автори
бояться мари
актори твої
немов солов'ї
волають про мир сонцю
що повнить тебе по вінця
ти подібна красивій жінці
ти прикрашаєш ікону цю
он де твій берег
ген де твій берег
африки берег
себе не zберіг
zжував амулетом
свій оберіг
спалив zа хвилину
власну хатину
побіг ген zа обрій
де ніколи не бігав
дихав zа дюною
носом все шмигав
жував власні пальці
колов власне серце
мов СРСР це
для Коновальця
диви-но
ось дивний вчинок
дивина
так, беz причини
z'їсти слона
він є смачнішим
ніж індійський
тут не панує
zвичай буддійський…
май же буддійський…
дійсний квиток
мій для широт
твій - для висот
кіліманжаро
z жару і пару
створить гітару
z дивва і дуру
zробить бандуру
спейшл фо мі -
не мені, Хомі
Хома на ній zаграє
рідну zемлю zгадає
в нього вона одна є
я його zроzумію
та все одно уб'ю
його хмільного
солов'я
немає нічого краще
ніж африка власна моя
Чорно мені чорно
Гарно не потворно
Гарно почварно
до самої Варни
z Порт-Саїда
до обіда поїду
z Порт-Саїду
до обіду хочу сісти
zа один присіст
себе z'їсти
вмерти витрясти
створити чистим
чорно мені чорно
очі громадять піт
піти б туди
де немає літ
де жиє червоний дід
де набагато більше діб
де картопля краще ніж біб
не хочу туди…
моzку слухай і йди
навпростець
бачим дорогу
там капець
чига zа рогом
як капця того кличуть
чужі і свої люде?
не має наймення?
африкою буде!
ось просторі ворота
в них проліzе рота
це - простора кімната
в ній - моя палата
палата - то плата
zа послуги ката
африко-мати!
послухай мого мату!..
хочеться постибати
стрибками тебе карати
речами тебе корити
а потім долонею вкрити
снігу, йди-но сюди!
скинь кілька крапель води
після дощу
тебе відпущу
джунґлів накручено
щоб тебебе помучило!
африко с...ча
вже тебе помічено
не дивися так zнічено
дивишся zасмучено
й колоритно-бичено
zабери свої доляри!
вони мені до лярви!
поверни мені смак
не до zдохлих собак
не до zгинулих цабе
не до самого себе
поверни собі zапах
до квітів і трав
zроби щоб себе я сам
впіzнавав
мої руки поїли твоєї zемлі
мої ноги топтали твоєї zемлі
мої очі ковтали твоєї zемлі
годі мені! готуй кораблі
лев наскочив zненацька
диви-но яка мені цяцька
вже він zдох
zнову ми вдвох
африко…
час вирушати
одягаю шати
z криївок і стель
ось і мій корабель
вирушає вже в даль
багатьох далеких миль
я - неначе вже й Стендаль
тільки в мене - чорне й біле
чорне zалишаю
для послідовників
червоне чекає на сановників
все інше - на zабудовників
попереду - багато човників
африко-мати
пливуть тебе відкривати -
ламати
африко-сестро
куди тебе віднести
куди схоронити
витримаєш ти
щоб не zіскніти
африко-брате
їду тебе рятувати
де мій zаліzний
гріzний меч поzдовжньо -
поперечний.
подорожній,
готуйся до "встрєч"
я не буду до тебе
ґречний
саме тут де склякну
відріzниш від "стакана"
zустрічайте мене
білого Африкана
в минулому - ката
тепер - африки брата
руйнівника
чорного верстата
естета і астата
30902
ПРО АВТОРА
Богдан Горобчук. Народився 4 червня 1986 року. Учень ліцею при Житомирському інженерно-технолоґічному інституті. Має видані складні: "Постфутуристична zбоченятина" (поезії, червень-липень 2002 р.), "Урбаніzми" (ґрафіка, серпень 2002 р.). Автор збірки поезій "Книга Дослідів". Переможець обласного відбіркового туру ІV Всеукраїнського конкурсу "Молоде вино" (2002 рік). Бере активну участь у громадській діяльності багатьох літературних осередків, що діють у Житомирі. Представник житомирської школи постфутуризму.

© 2002-2005 Житомирська обласна молодіжна творча орґанізація Мистецька ґільдія «Неабищо»
Некомерційне використання матерiялiв за умови лінку на http://www.ravlyk.iatp.org.ua
Керiвник проєкту - стронґовський
зроблено студією onimade

Немає коментарів:

Дописати коментар