Галина Малин - біографія

Галина Малин (Кавун)
Народилась 14 лютого 1954 року. Автор двох поетичних збірок “Біла кава” (2003 р.) та “Снідощ” (2004 р.). Оглядач обласної ґаzети “Житомирщина”. В осередку орґаніzації Галину Адамівну називають мамою ґільдії – Маґільдою.
Прес-секретар Мистецької ґільдії «Nеабищо». Представник орґанізації з червня 2001 року.


~ ПОЛОГИ ~
Від настрою,
Нежитю,
Кави
Чи zітхання
Z-під
Пальців
Чорного піаніста
І z тіла
Такого ж роялю
Народжуються
Zвуки
-чада
Натхнення
І муzики,
Їм – щойно
Втіленим,
Іще неопереним
І мокрим від поту,
Потуг
Та кави –
Бояzко
Стрибати z клавіш
У темний
Стоокий zал.
Вони беруться
Zа руки,
Туляться
До пальців
Маестро,
Тремтять
Пелюстками
Життя,
А він
Беzжально
Їх струшує
Наzад і поперед
Себе
У букети
Квітів,
У гроzи
Овацій...
Ми гукаємо:
“Браво!”
Пологи
Пройшли
Щасливо...

Ірена Радзивілл - біографія

Ірена Радзивілл (Криворучек)
Народилась 11 травня 1982 року. Закінчила філолоґічний факультет Житомирського педаґоґічного університету ім.Івана Франка. Друкувалась у часописі "Філео+Лоґос", колективних збірках "Першість", "Неабищо", літературно-мистецькому альманасі Житомирщини "Зустріч 2000 - 2001". Друкувалась у періодиці. Має підготовлену до друку збірку.
(на фото із Ірванцем, 2002 р.)

(весна 2003 р.)






* * *
Крізь століття і простір,
Крізь страждання і біль,
Ми шукаємо острів,
Де все складно і просто...
Тільки б стало нам сил!




Вступ
Коло. Вогненне коло.
Посеред замерзлого світу.
Лицемірного, мов Люципер.

Палає невчасно навколо нас,
Мов руки воїнів - не розімкнеш.
І кожен спалах - невпинний Час,
Що знищує льодові стіни меж.

У Темній залі, де вічність - мить,
Палає те коло для нас обох.
Зігріє, врятує і захистить
Те, що колись вигадав Бог.

Танець химер і крики,
Тіні згаслих світів,
Очі за колом - дикі.
Та мерехтіння факелів-днів.


Танок одвічний Темних;
Шабаш - то дикий Світ;
Жахи - невпинно даремні -
Все це змішалося в келиху літ...

Коло. Вогненне коло.
Посеред замерзлого світу.
Лицемірного, мов Люципер.

Все зникло, минулося, ніби сон:
Розвіялись жахи у попіл, у пил.
І душі, як завше,
(тепер в унісон)
оточують сотні подібних кіл.

Олена Лудченко - біографія

Олена Лудченко

Народилася 25 січня 1976 року в Житомирі. Після закінчення Чернівецького університету працювала учителем української мови в школі №17. Друкувалася у студентській збірці "Геометрія Звуків" (м.Чернівці), літературно-мистецьких альманахах Житомирщини "Зустріч '99 та 2000 - 2001", "Перевесло" (2002), колективних збірках "Першість" (2001) та "Неабищо" (2002), "Вигране" (Чернівці). Авторка книжок "Хмари відвертати...", "Повернення на базу".  Працювала журналістом в ґазетах "Ріа-інтер" (Житомир), "Шулявка" (Київ). Після житомирського періоду (до 2004 р.), деякий час проживала в Києві. Нині проживає в Донецьку. 

Лабіринтова Маус
Немов розумна миша в лабiринтi,
я рухаюсь у певному квадрантi.
Унд голова моя - PR в квадратi.
Енд стеля не затримує повiтря.

Не лямпи - зорi блякнуть свiтляками
i свiт оф кос народжується знову.
Незатишно, мов сиротi-приблудi,
коли сюди, майн Ґот, заходить вiтер.

Стiкає дощ Нептуновим тризубцем,
Ай лав русалка, бат ай'м нот русалка!
Я скоро стану Ноєм навпаки,
як не навчуся хмари вiдвертати...

Тебе ображу в кличному вiдмiнку.
О данке шон, менi не треба хелпу!
Навiчно тут лишитись, звiсно, мiнус.
Та все ж безсмертя - це великий плюс...

Авторські книги Олени Лудченко

"Nеабищо" вітає Олену Лудченко із днем народження (січень 2004)

Олена Лудченко та Галина Малин (січень 2004)

Ромцьо Здорик та Олена Лудченко (січень 2004)









Олег Левченко лукаво зазирає в очі Олені Лудченко

Вероніка Кавун, Наталя Шеремета, Юлія Спічак, Ірена Радзивілл, Стронґовський, Олена Лудченко, Галина Малин, Ромцьо Здорик (сидить знизу) - святкують Хелоуін.

Богдан Горобчук - біографія

Богдан Горобчук (Богдан-Олег Горобчук )

Поет, художник, в минулому – формувальник залізобетонних виробів 2 розряду, наразі – тележурналіст.

Народився 1986 року в Житомирі, наразі живе в Києві. 
Автор 4-х книг поезії: «Книга Дослідів» (Житомир, самвидав, 2002), «Цілодобово!» (разом з О. Коцаревим та П. Коробчуком, «Факт», 2007), «Місто в Моєму Тілі» («Смолоскип», 2007), «Немає Жодної Різниці» («Факт», 2007). 
Постійно публікує поезію в журналах (зокрема: «Шо», «Кур’єр Кривбасу», «Київська Русь», «Потяг 76» (польський варіант) тощо), антологіях та альманахах: "Перевесло" (2002), “Nеабищо the best” (2003), «Українського самвидаву 2000-2004» (К., Буква і Цифра, 2004), «Дві тонни» (К., Маузер, 2007) тощо. Є незмінним учасником багатьох літературних фестивалів та виступів, організованих «Останньою барикадою», видавництвом «Смолоскип», «Іншою літературою» тощо. Учасник декількох міжнародних літературних фестивалів. 
Поезія перекладалась та публікувалась польською, литовською, білоруською, російською, англійською та німецькою мовами.

Додатково про автора:

http://sumno.com/article/bogdan-gorobchuk-na-zavodi-mene-nazyvaly-olegom/

Вероніка Кавун - біографія

Кавун Вероніка Олексіївна народилася 15 червня 1985 р. в м. Житомирі. Закінчуючи в Житомирі 11 клас, за проґрамою обміну учнями між Україною та США вчилась в американській школі (2001-2002). Вищу освіту здобула на факультеті журналістики Львівського національного університету. 
Член Національної спілки письменників України (2003).
Працювала на Житомирському радіо, власкором в газетах «Слово Просвіти» (Київ), «Вісник» (Луцьк). 
Співзасновник і керівник (2002-2004) ЖОМТО „Мистецька ґільдія „Nеабищо”. Із переїздом у Львів з 2004 року почала представляляти ґільдію на виїзді: «Nеабищо. Львівський екзил». У той же час Богдан Горобчук представляв у Києві «Nеабищо. Київський екзил».
Друкувалась в альманахах і журналах “Першість” (2001), “Зустріч 2000-2001”, “Неабищо” (2002), “Провінція”, “Гранослов” (Київ), “Останнїй zошит постфутуриzму” (2003), “Nеабищо the best” (2003), “Четвер” (Львів, 2004), “Бозна-640” (2006) тощо.
Лауреат літературного конкурсу «Гранослов».
Автор поетичних книжок «Задзеркалля», «Завтра», «Зимні інтеґрали».
Про автора можна дізнатися більше:
http://gryfon.narod.ru/
http://nspu.at.ua/load/11-1-0-633
http://www.tochka.org.ua/view.php?uid=&view=text&id=541

стронґовський - біографія

стронґовський (Стронґовський Ілля Юрійович, первісно - за прізвищем батька – Дейнеґа. Родина походить з Польщі). Письменник, перекладач, літературтреґер, дизайнер. Народився в Житомирі 25 травня 1982 р. Скільки було сили навчався в Житомирському інституті підприємництва та сучасних технологій (ІПСТ) та Житомирському державному університеті ім. Івана Франка (спеціальність: редактор освітніх видань, 2004-2008). Одружений. Виховує доньку. Друкувався в самвидаві (складні, колективні збірки), інтернеті, часописах «Четвер», «Березіль», антологіях «Українського самвидаву 2000-2004» (К., Буква і Цифра, 2004), «Дві тонни» (К., Маузер, 2007) тощо. Автор поетичної збірки «Глибоковроті» (К., Факт, 2006). Переклав «Бійцівський клуб» Чака Палагнюка (Х., Фоліо, 2007) та «Поштамт» Чарльза Буковскі (К., Факт, 2008). Видавництво «Факт» в перекладі стронґовського перемогла на конкурсі Книжка року 2008 у номінації «Красне письменство - Сучасна зарубіжна проза».
 Колишній учасник кількох потужних житомирських літоб’єднань («Мистецька ґільдія "Nеабищо"» – співзасновник, «Оксія»). Організатор та учасник численних мистецьких акцій в Україні та Росії, літературного фестивалю «Молода Республіка Поетів» (Львів, Форум Видавців, 2005-2006, 2008). 
У статті «Повернення в літературу» («Високий Замок») Божена Городницька пише: «Він не вказує свого імені, а прізвище пише з маленької літери. Він, тобто «стронґовський» — окрім особистості, ще й бренд, над яким сам автор працює кілька років. Рецензії та відгуки на його творчість або захопливі, або нищівні. «У кожному його вірші так багато “якання”, що мимоволі думаєш: чудово, що в українській поезії з'являються поети, яких не цікавить нічого, крім власної персони», — казав про Стронґовського літературний критик Андрій Бондар. Пірсинг, люлька і шкарпетки різних кольорів — елементи іміджу поета.» 
Блоґ стронґовського: www.strongowski.livejournal.com
Е-mail стронґовського: xmel@ukr.net
Про автора можна дізнатися більше: 
http://uk.wikipedia.org/wiki/Стронґовський_Ілля_Юрійович
http://litakcent.com/author/strongovski
http://www.fact.kiev.ua/articles/article_177/
http://ukr.mediaport.ua/news/statiy/17289
http://zhzh.info/publ/4-1-0-553

стронґовський. «Глибоковроті». — К.: Факт, 2006.

Чак Палагнюк. «Бійцівський клуб» / Переклад cтронґовського. – Х.: Фоліо, 2007.

Чарльз Буковскі. Поштамт / Переклад cтронґовського. – К.: Факт, 2008.

Титулки різних складнів із творчістю стронґовського.

Олег Левченко, дівчина з Житомира, Юрій Винничук, стронґовський (Київ, листопад 2003)

Олег Левченко, Микола Рябчук, стронґовський (Київ, листопад 2003)