Житомир /Lit. процес/Якщо їхати від однієї культурної столиці України – Львова через инше столичне утворення – Київ на Харків, що має не менші столичні претензії, можна і не помітити маленького тромбу на цьому шляху – Житомира. Поза тим, міт про житомирську прозову школу живий так само, як і, скажімо, инша леґенда – про станіславский феномен. І це не єдине, чим «віддалене передмістя Києва» здатно себе представити.
Спочатку про корені. Дореволюційних відомостей не маю, а за совєцьких часів перший натяк на гуртування літераторів виник 1957 року, коли Борис Тен упорядкував, а Максим Рильський написав передмову до збірки «Перший сніп». Особи, що туди втрапили, якось непомітно для себе стали місцевими літературними авторитетами, вони ж і заснували перше совєцьке літературне об’єднання. Керував ним спочатку Василь Земляк, заступники Михайло Клименко та Борис Тен, після смерти останнього 1983 р., об’єднання назвалося його іменем. Помітними особами в ньому були Євген Концевич, Валерій Шевчук, Володимир Даниленко, Василь Врублевський, Юрко Ґудзь, тощо. Об’єднання існує і позараз, згуртовуючи «стару ґвардію» житомирської літератури й критики. Кістяк його складають члени НСПУ, досягнення відповідні.
Близько тридцяти років існує російськомовне об’єднання «Аз Єсмь», засноване Сергієм Дунєвим. Також в російськомовному секторі – об’єднання «Людмила», зорґанізоване поетесою Людмилою Лашкул. Щороку об’єднання проводить свої творчі вечори – «Осіннє» та «Весняне рандеву».
Не можна не згадати про «Тен-клуб», що виник на початку 90-х завдяки невтомному Володимирові Даниленку. Єдиним помітним досягненням тусівки був випуск однойменної збірки 1995 р.
Прихильники класичної української поезії збираються в обласному клубі “Перевесло” імені Олени Теліги. Керує клубом Наталя Васьковська.
Двотисячники Житомира згуртовані в дві орґанізації, що і конкурують між собою, і підтримують одна одну. Об’єднують вони не тільки літераторів, але й художників, музикантів, фотоґрафів.
ЖОМТО Мистецька ґільдія «Nеабищо» започаткована восени 2000 року як альтернатива шароварництву й гнітючому традиціоналізму старших колєґ. Кістяк орґанізації: Олег Левченко (голова), Ромцьо Здорик, Олена Лудченко (київський екзил), Вероніка Кавун (львівський екзил), Ірена Радзивілл, Галина Малин, Богдан Горобчук (київський екзил), Любов Годлевська, Дмитро Висоцький. Стабільно випускається друкована продукція (складні – близько 150 шт, афіші, альманахи, збірки та инше) і реґулярно проводяться мистецькі акції. Серед найбільш помічених: колективні збірки «Першість» (2001), «Неабищо» (2002), «Останнїй zошит постфутуриzму» (2003), «Nеабищо the best» (2004), близько трьох десятків персональних збірок. Публікації в обласній та всеукраїнській пресі, друки в часописах «Березіль» та «Четвер». Творці літературної течії постфутуризм. Докладніше на http://www.ravlyk.iatp.org.ua. Виступають та фестивалять по Житомирській області, у Києві, Львові.
Автор: стронґовський
Джерело: стронґовський. Житомир /Lit. процес /http://www.tochka.org.ua/view.php?uid=&view=text&id=541
Немає коментарів:
Дописати коментар