пʼятницю, 30 березня 2018 р.

Складень :: Наталя Васьковська :: Толерантні та аполітичні поезії (2002)

Житомирський обласний елітарний літературний клуб 
"Перевесло"
імені Олени Теліги

Складень 3


Наталя Васьковська


Толерантні та аполітичні поезії



ЖИТОМИР
Липень 2002 року. 




УКРАЇНА  2000

Хай на межі тисячоліть,
Крізь хмари часу
й морок сивий,
Лиш Боже слово долетить
До тебе, Україно мила.

Хай рік Творця несе добро
На любу нашу Україну
І рідне мамине тепло
Зігріє кожную дитину.

У їх малесеньких руках
Ясною стане кожна днина.
Нехай прославиться в віках
Творіння Боже - Україна!


ДИТЯЧА МОЛИТВА

Святий Миколаю,
  святий Миколаю!
Дитина маленька
на тебе чекає.
І просить у тебе
дитинка маленька
Для себе, для тата,
бабусі і неньки.

"Прошу, Миколаю,
щоб взимку і влітку
Здоровими були
    маленькії дітки.
Матуся сміялась
  і тато був сильним,
Щоб на Україні
 жилося всім вільно".

Дитяча молитва
   проста, незрадлива.
До Миколая дитинка молила.
Яснії очка до неба здіймала,
За Україну дитина благала.


ЗОЛОТО НА СИНЬОМУ

Замріяна пшениця
      в краплиночках волошок.
Чомусь мені не спиться,
замріялась злегка.
Як затишно у полі,
де жито колоситься
І зорі виглядають
  з дороги чумака.

На шовку темно-синьому
    пшеницю вишиваю,
Колосся жита стиглого,
      безкрайнії лани.
Журливо і замріяно
      я пісню заспіваю,
Хай ляже злотом заполоч
                на темно-синім тлі.

Я вишию пшеницю
на ніжнім синім шовку,
Від заполочі віє
      бабусиним теплом.
Це золото на синьому
немов дитячі мрії:
Безмежне синє небо
               і мамина любов.



ДО ЛЖЕПАТРІОТІВ

Чому ж ви так хизуєтесь
             словами,
Немов з товстим
 учнівським словником
Вивчаєте
          премудрості програми,
Де безліч літер,
символів і ком?
До себе відчуваючи повагу
За власну мудрість
і патріотизм
Запишете наступну перемогу
До списку всіх
параграфів і "призм".

Це не є поезія,
це лише
       комерція!
Це лише літери,
зібрані
до купи!
"Люблю Україну!"
має йти
          від серця,
А не з порожньої     шкаралупи.




ЕПІГРАМА
НА ОЛЕГА ЛЕВЧЕНКА.
30.11.2000 р.
Олег наш парубок моторний
І хлопець хоч куди козак.
Він любить бути
неповторним,
Складає рими так і сяк.

У почуттєвих камертонах
Він знає толк і має смак.
Перекладать на рідну мову
Чужі й свої вірші мастак.

Словами грається химерно -
Зникають звуки і склади,
Немов рослини ефемерні
В пісках пустелі без води.

Та що слова, мерщій до мови
Він приклада гнучке перо:
Раз плюнути - і нове слово,
Й словник поставив
на ребро.
Студент, актор і режисер,
Аванґардист і фантазер.


Пародії на вірші
Олега Левченка


БЛАГАННЯ ПОЕТА
 "Якби наш Бог відняв хист мови
І видер дурості язик,
Щоб блудні подуми надовго
Несли із каменю ярлик!.."
 (О. Левченко)

О, Боже, залиши нам мову!
Щоб спілкуватися могли,
Вигукувать палкі промови,
Вели б вечірнії розмови,
Плітки на вулицях плели.
Не забирай же мову, Боже,
У грішних митарів Твоїх.
Тут, може, Пушкін допоможе,
Дурний язик у рот положить
Та пару рим віддасть своїх.
Пророком, може, я не буду
(За рими думаю лиш я),
Жадаю бути я розкутим,
А блудних подумів спокута -
То суєта і метушня.


ЧАРИ ПРИРОДИ
"Дощем омивана трава
Вдихає сонячні парфуми,
Весни казкове убрання
Всмоктало соку чари-струми..."
(О.Левченко)

Пульсує, вруніє, пўяніє весна,
Квітує, буяє, зеліє.
Природа
     нектару сьорбнула вино -
Вдихає, усмоктує, мліє.
Тут квіти - квітують,
бутони - бунтують
І чари чарівно чарують.
Бруньки брунькотять
і струми струмують,
Медоквіти - медоквітують…

І я,
хоч і плавати вмів непогано,
Раптово у повінь природи
Шубовсьнув спросоння,
напившись дурману,
І весь потонув у негодах.


***
"І.
Я хочу прокинутись уранці
і зробити тобі каву,
але вона з вчорашнього ранку
 холодна.
Кохана, ти мертва?
Завтра тебе чекатиме мертва кава.
ІІ.
Мертва кава пахне спогадами
про тебе.
Отруюю себе думками."
(О.Левченко)

Некрофілія серед нас
Як засіб існування.
Тут мертва кава, мертва ти
І мертве споглядання.

Люблю я мертвую тебе
Як мертвий півень піє.
І цвинтар спогадами тхне,
Від трупів сморід -
не дихнеш,
Отруйний вітер віє.

______________________________________

Немає коментарів: