Валерія Дмитрук
Народилася 1978 року. Закінчила Високопіцьку середню школу №2, бібліотечне відділення Житомирського училища культури і мистецтв ім. Івана Огієнка, з відзнакою. Працює у обласній універсальній науковій бібліотеці. Автор поетичної збірки "Втеча Пегаса" (бібл. "Nеабищо", 2003р.).
Життєвим орієнтиром для Валерії є слова Ф.М.Достоєвського про те, що "краса врятує світ". Тому й шукає краси в навколишньому світі, у стосунках з людьми, у мистецтві.
* * *
У нас і рай і пекло зібрані в одне,
Єдина суть змішала біле й чорне.
У дзеркало, неначе у вікно,
Подивишся - і темрява огорне.
І у тумані вже не відрізнить,
Чия рука торкається обличчя.
Яка крихка оця єдина мить, -
Ось знов її розбили протиріччя.
І тихо тінь відділиться твоя.
Востаннє їй подивишся у очі.
"Я кров твоя, я маячня твоя", -
Прощаючись, крізь сутінки шепоче.
Розбите скло... Ці сльози крижані...
Тут плакала душа закам'яніла.
А тінь твоя пішла крізь ночі й дні,
Й роздвоєність оцю тобі лишила.
Немає коментарів:
Дописати коментар