пʼятниця, 30 березня 2018 р.

Складень :: Кавові поети (2002)

Житомирська міська
молодіжна творча орґаніzація
"Мистецька ґільдія "Nеабищо"

КАВОВІ ПОЕТИ

КАВОВІ поети,
то
особливий присмак -
солодке і гірке
ОК.
Наталя ВАСЬКОВСЬКА

Ромцьо ZДОРИК
БогдаN GОРОБЧУК
стронґовський
Юлiя СПІЧАК
Веронiка КАВУН
Iрена РАДZИВiЛЛ
Наталя ВАСЬКОВСЬКА
Олег ЛЕВЧЕНКО
Люда САЙКО

"КАВА - допінґ для митців…"
КАВА для Митців
Чи митці для КАВИ?
беz КАВИ не пишеться?!
КАВОВІ митці…
КАВОВІ таланти…
© Люда САЙКО

ЖИТОМИР
Вересень 2002 року.

Олег ЛЕВЧЕНКО

***
Холодне пиво
Гаряча КАВА
П'яненька панна
Як цедра ківі
Вдихає пінку
Вустами сьорба-
ю-чи-ма панка
Від рибки zябра
На стіл поклала
Холодна КАВА
Беz-жал-ь-ні крила
Гаряче пиво

***
Кабала містична,
кому-му-ністична.
КАВА міста,
КАВА міста…
Я смакую
КАВУ міста.
Кальвініст я.
В кабалі містичній,
кому-му-ністичній
смак присутній
кальвініста,
кальвініста…
КАВА міста.

***
Ходити порожнім містом:
бачити вікна,
слухати двері,
бавитись світлом,
мірятись z тінню,
марити ліжком,
сьорбати КАВУ.
Маслом удома
мурzати кашку…
вzявшись zа ніжку
марити ліжком.
я цього вартий

***
Я вам покажу: "беz конкурентів" двоглаву поему
z кадилом та скіпетром у правій та лівій лапі!
Обличчя-в-сонце, не zаступай дороги,
опудало у рожевій сукні й тендітних шкарпетках
на воду простягнуло!
Пішли ви всі, шановні друzі, на КАВУ,
zі своїми мараzдатками*!
Чому кохана так надута?
Чоловіка потрібно zустрічати z футболом!
Як у дzвін дивився!

***
адвокати як коти
ліzуть в реzус
у ресурс
де нотаріус до нот
немає жодної…
живи zі смаком
ківі КАВИ
коли кувi коли
на лаврах

***
Кожного нагородити поцілунком
від Вероніки,
череz Маґільду,
в честь Валентина Святого
і свята - на честь і славу
народження!
Кожному в серце по букету щастя.
Кожному в очі полум'я свічки.
Маємо нічку
не демонічну
царства ідей і молодості.
Хтось КАВУ, хтось м'яту,
хтось щось z виноґраду
дарує усім -
в унісон
урбаністичності - лірику.
Спрацював поцілунок z Америки!
Ніка іz Еврики.

***
І.
Я хочу прокинутись уранці
і zробити тобі КАВУ,
але вона z вчорашнього ранку холодна.
Кохана, ти мертва?
Zавтра тебе чекатиме мертва КАВА.
ІІ.
Мертва КАВА пахне спогадами про тебе.
Отруюю себе думками.


Наталя ВАСЬКОВСЬКА

***
КАВОВІ поети,
то
особливий присмак -
солодке і гірке
ОК.

***
До постфутуриzму йдемо навмання,
До всього критично підходим zдаля.
У КАВІ натхнення і сенсу шукаєм,
іz КАВОЮ раzом смакуєм життя.

***
Хіба вам не набридла
мертва КАВА?
Уже давно у моді
молоко.

***
"…Кохана, ти мертва?.."
(О. Левченко)

Некрофілія серед нас
Як zасіб існування.
Тут мертва КАВА, мертва ти
І мертве споглядання.
Люблю я мертвую тебе
Як мертвий півень піє.
І цвинтар спогадами тхне,
Від трупів сморід -
не дихнеш,
Отруйний вітер віє.


Ірена РАДZИВІЛЛ

ПЕРЕВТІЛЕННЯ
(уривок z циклу)


Літо.
Сонце спалює.
Ніч чорною КАВОЮ
Zіллям таємним
Z келиху смараґдів - листя
Вливає життя:
Коловорот сновидінь
Z'єднує скельки підсвідомости.
(Абсолютний вітраж)


Вероніка КАВУН

ІНЕРЦІЯ

Новий рік
ZаблуКАВ у натовпі годин
на холодній планеті zемля
У собі подібности
вилаzимо іz печери снів
як zавжди, лишаючи своє відображення
у філіжанці холодної КАВИ
zалаzимо у броньоване авто zайнятости
під нами тече шосе
ти махаєш комусь рукою
Обличчя zнайоме, а от імені щось не пригадую
на повному ходу
вріzаєшся у бетонну стіну нового року
zа секунду до дванадцятого удару
стаєш самим собою
впускаєш у себе думку
але це лише на мить
ти нашвидку ремонтуєш гальма
zалаzиш у своє старе авто
Поспішаєш
натягуєш навушники і вмикаєш СD плеєр
на повну гучність
так голосно
що муzика плавить тебе на самого себе
та це - лише на мить
новий рік упав у руки сутінками
ти вішаєш його на ялинку
викреслюєш іще один день
пустий квадратик
на календарі твого життя
такий як і всі
Хтоzна,
можливо новий рік
давно
zабув дорогу на холодну планету zемля
А час
то лише погана zвичка
zавжди кудись поспішати
інерція
бігу на місці

***
КАВА гірчить
Концентрований сенс
мною пишеться щось позасенсове
Коли все вже давно сказано
залишається
елеґантно
поставити крапку


Юлія СПІЧАК

***
Роzіб'ю душу-скарбничку.
Настромлю на zнеболені нерви скалки твоїх думок,
Zліпки твоїх дотиків.
Zаварю міцну КАВУ твого погляду.
Смакує гіркота твоєї присутності.


стронґовський

***
П'ю КАВУ. Zгадую про скрябінського негра, що любив молоко, кидаюся до дzеркала, гах, вспів, сам ще не почорнів, тільки волосся...

***
роzчиняюсь у філіжанці
твоєї КАВИ
життя солодке
THEATRE OF TRAGEDY
вмирала неділя. Важко вмирала
вмирали іz нею міста голосів
був майже вечір. Сутінків ранок
у небо вмирали zвуки попси
і електронно небо антени
любили до орґаzму хвиль
волого хлюпались вологі люмпени
місяць себе доїсти не встиг
вмирала неділя. І тиждень іz нею
повільно поволі тав нанівець
у міста вже вкотре відмовили нерви
відмовили люди. Любові капєц!
не вірили в те береzневі коти
що як тварини zі смаком zлягались
калюжі асфальт брали на понти
вже понеділок? Нараzі на КАВУ
КАВКА
пояснення для КАВОпоеток
zабігаю до ЦҐ
не на КАВУ, а так,
НА КАВКУ
(52 копійки + 8 цукрових)
це -
випити і піти
(люди квіти ніде діти)
і одраzу на вулицю:
КУРИТИ:
вдих: ковток
і навпаки
[КАВКА то є викривлене псевдо]
[КАВКА то є мавковий ріzновид]
і світ як стара світлина
брунатножовтобіла
і я у цьому місті
як недомелена
КАВОВА
zернина
тобто
ПОЧИНАЮЧИЙКАНІБАЛ
БогдаN GОРОБЧУК
ДИХАТИ
КАВА дихає містом
місто дихає КАВОЮ
КАВА дихає днем
випромінює спокій поглинаючи гармонію
місто дихає ніччю
випромінює хаос поглинаючи аґресію
КАВА дихає людьми
добрими адже zлих людей не буває
zлими їх роблять обставини і неприємності
місто дихає людьми
тупими і деґенеративними
гальмовими і дратівливими
КАВА дихає небом
z присмаком веселки і сонця
місто дихає димом
z присмаком zдихлятини і каналіzації
КАВА кліпає єдиним
дихаючим оком
що в ньому zосереджується увесь всесвіт
усі думки усі почуття і відчуття
місто кліпає
сотнями тисяч сліпих очей
дихає ними і zадихається
але живе
дихаючи КАВОЮ...
СЮРКАВА ТУТ
беzперечно між тут і там
є якийсь невловимий ніякими
надчутливими радарами ультраzв'яzок
ось zдавалося б ти сидиш
тут
п'єш невідому нікому на-
віть тобі самому суміш
КАВИ пива і лавандової олії а
там
щось відбувається і щось невидимим
тягарем тисне на твої міzки
та так що zдається тобі та сюрКАВА
не сюрКАВОЮ а ціКАВОЮ КАВОЮ
і вzагалі усе що є тут тобі zдається
боzна чим але тільки не тим чим
воно є насправді і дійсно воно так бо те
що відбувається
тут
воно нічого і не відбувається воно так собі
намагається відвернути твою увагу від того
іншого такого далекого і недосвідомленого
там
ВЕННА КАВА
втрачається
вена zв'яzку
все переходить у цілковиту
непроглядну густу тишу
що гидотно нависає галуzками і zміями
над очима-прожекторами zбожеволілих
лише учора та аж zавтра ліцеїстів
шиzофреніків у навчанні яких
подолано межу між учора сьогодні
і zавтра і встановлено що цією
межею є сьогодні тобто те що
zнаходиться усередині цієї миті
а якщо zагалом
то це не вони zбожеволіли не вони
одні це zбожеволіло
абсолютно усе від навкруги
до всюди
адже
втрачається найтонша вена zв'яzку
z КАВОЮ


Ромцьо ZДОРИК

?das eau_DA optimistisch
дїти вмирають радїсно
дійсно
подекуди навїть ціКАВО
КАВУ
пити
і мовчки собі дивитись
як помирають дїти
у когось хочуть zмокнути очї -
жаль дїточок
zнаїте
а мені б
на трамвай
квиточок

© 2002-2005 Житомирська обласна молодіжна творча орґанізація Мистецька ґільдія «Неабищо»
Некомерційне використання матерiялiв за умови лінку на http://www.ravlyk.iatp.org.ua
Керiвник проєкту - стронґовський
зроблено студією onimade

Немає коментарів: